Цифрові технології та штучний інтелект – важливі інструменти для успішного ведення агробізнесу, які дозволяють автоматизувати окремі процеси, збільшити врожайність та прибуток. Сьогодні вони є однією із запорук точного, прогнозованого та ефективного агробізнесу.
Детальніше ознайомитися з цими інструментами ветерани та ветеранки, які прагнуть розвивати свою аграрну справу, можуть на безоплатному онлайн-курсі «Інформаційні технології, цифровізація, штучний інтелект в агросфері».
Курс стартує 25 листопада в рамках проєкту «Розбудова моделей реінтеграції ветеранів в агросектор», який запустила компанія AgriAnalytiica. Діяльність стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО, яка виконується Chemonics International.
Навчальна програма спрямована на підготовку спеціалістів, які готові використовувати інноваційні інформаційні технології, штучний інтелект, безпілотні літальні апарати, робототехніку для модернізації, підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності агробізнесу.
Ознайомить із основними концепціями та цифровими технологіями ІТ в агросфері, навчить використовувати ШІ, аналітику даних, цифрові електронні платформи та автоматизовані системи Людмила Горбата, експертка з питань цифрових технологій, докторка філософії (PhD), доцентка кафедри публічного управління та адміністрування Національного авіаційного університету.
Цифровізація в агро актуальна навіть під час війни
Як підкреслює Людмила Горбата, впровадження інформаційних технологій для агросектору є надзвичайно важливим, адже ми переживаємо епоху цифровізації, тож маємо реагувати на всі виклики, які стоять перед нами, і використовувати всі можливості. Цифрові інструменти є дуже корисними й допомагають аграрію покращувати продуктивність, а також значно економлять ресурси, зокрема, час.
Як переконана експертка, усі ці процеси й надалі набиратимуть обертів.
Водночас цифровізація – доволі затратний процес, тому перед його впровадженням аграріям варто зрозуміти, що є пріоритетом саме для них, а також які саме процеси потрібно цифровізувати.
З деякими цифровими послугами більшість аграріїв уже знайомі.
«Це ті послуги, які сьогодні ми отримуємо онлайн на державному рівні. Наприклад, на порталі «Дія». Так само недавно запрацював Державний аграрний реєстр, що також допомагає аграріям отримувати певний спектр послуг, і це в тому числі полегшує їм роботу, оскільки економить ресурси, зокрема часові, що дуже важливо сьогодні», – розповідає Людмила Горбата.
Експертка переконана, що впровадження цифрових технологій в агросектор є актуальним навіть в умовах воєнного часу.
«Кожен аграрій зацікавлений у тому, щоб його підприємство працювало, і працювало ефективно, навіть під час війни, бо сьогодні надзвичайно складно працювати в аграрному секторі. Але попри все, – аграрії продовжують роботу, і вони мають принаймні використати той час для підготовки свого потенціалу й потенціалу своїх робітників, щоб знати, які інструменти є в цифровому світі, як ними скористатися і які потреби аграрія вони покриватимуть», – зазначає Людмила Горбата.
Цифрові інструменти доступні й для малих агропідприємств
Як наголошує фахівчиня, цифровізація – це не виключно можливість великих агропідприємств, адже є дуже багато доступних цифрових інструментів, якими можуть скористатися й малі фермери безоплатно чи за невеликі кошти.
Якщо для великих агропідприємств рентабельно впроваджувати роботизацію та використання дронів, то малим агровиробникам Людмила Горбата радить звернути увагу на використання мобільних застосунків, сайтів, а також різноманітних платформ з обміну досвідом.
«Малі фермери не завжди можуть собі дозволити купувати дрони. Але ж ми говоримо не лише про них – ми говоримо й про використання мобільних застосунків, різноманітних державних сервісів – наприклад, Державного агрореєстру, де підприємці можуть зареєструватися й скористатися тими послугами, які пропонує сьогодні держава. Онлайн-платформи, де агропідприємці мають змогу комунікувати між собою, обмінюватися досвідом не лише з впровадження технологій, а й з вирощування рослин чи поголів’я худоби», – каже експертка.
За її словами, це досить ефективні інструменти, які значно економлять час та інші ресурси фермера, оскільки все необхідне можна дізнатися на місці, нікуди не виїжджаючи.
Одними з ефективних цифрових інструментів, зокрема, Людмила Горбата називає мобільні застосунки.
«Застосунки є різні. З їхньою допомогою можна спостерігати за ростом рослин і станом поголів’я худоби, за екологічною ситуацією чи за виробництвом продукції. І все це можна бачити у своєму смартфоні», – розповідає вона.
Також, на думку експертки, ефективними цифровими інструментами є сайти агропідприємств. Саме вони допомагають популяризувати їхню діяльність.
Можливості штучного інтелекту для агробізнесу
Ефективно використовують в агросфері й штучний інтелект.
«Особливої популярності зараз набув чат GPT. Через нього можна в цілому прогнозувати бачення, що буде відбуватися в Україні, зокрема й в аграрній сфері. Наприклад, ми реєструємося в чаті GPT, заходимо, ставимо йому конкретне запитання, і чат GPT пропонує нам сценарій, за яким буде розвиватися Україна. І, наприклад, якщо фермер проживає на заході України, він вже бачить ті запитання, на які зараз доцільно звернути увагу, бо вони матимуть розвиток у 2050 році», – розповідає Людмила Горбата.
Хоча на чат GPT експертка радить не сильно покладатися, вона зазначає, що є безліч корисніших інструментів для аграріїв на основі штучного інтелекту.
«Мені здається, що більшість думає, що штучний інтелект – це чат GPT. Сьогодні штучного інтелекту навіть в нашій країні є доволі багато, і так само для аграріїв є чимало сервісів на основі ШІ, – каже фахівчиня. ШІ створює для агросфери широкий спектр можливостей, які охоплюють обробку великих обсягів даних для прогнозування врожайності, наприклад, погодних умов і потреб рослин до прийняття обґрунтованих рішень на основі цих даних. Автоматизація завдяки штучному інтелекту дозволяє виконувати рутинні завдання, такі як полив, збирання врожаю та моніторинг стану ґрунту. Основними перевагами використання ШІ в сільському господарстві є аналіз даних, прогнозування, автоматизація, ефективність».
За її словами, як великі, так і середні та малі агропідприємці також можуть якісно використовувати штучний інтелект для маркетингу та піару, тобто просувати свою продукцію та реалізувати її.
«ШІ допомагає і в описовій частині, і в текстовій, і у візуалізації, тому тут теж ніша ще не заповнена, мало використовується. Я спостерігаю, що тільки великі компанії взяли на це курс», – каже експертка.
Як зазначає Людмила Горбата, навчальний курс «Інформаційні технології, цифровізація, штучний інтелект в агросфері» буде цікавий як керівникам та управлінцям, які ухвалюють рішення щодо ведення агробізнесу, так і працівникам, які їх виконуватимуть, і яким також потрібні відповідні знання та навички.
«Онлайн-інструменти, застосунки, сервіси – це практичні речі. Навіть тим, хто буде управляти, керувати підприємством, агробізнесом, буде цікаво дослідити окремі сайти, платформи (як навчальні, так і інформаційні), в тому числі державних установ. Той самий портал «Дія» чи сайт Державного аграрного реєстру дають багато інформації, зокрема, як зареєструватися для отримання тієї чи іншої допомоги. Людина може просто сісти увечері й отримати потрібну інформацію та послугу, яка буде корисною не лише особисто для неї, а й для її працівників», – наголошує експертка й запрошує приєднатися до курсу, який стартує вже 25 листопада. Зареєструватися можна за посиланням.
Читайте також:
Від ідеї – до прорахування ризиків: ветеранів і ветеранок запрошують на онлайн-курс «Менеджмент в агросфері»
