Богдан Матияш — 31-річний учасник АТО з Хмельниччини. Служив у 143-му центрі розмінування в Кам’янець-Подільському — під час відряджень у зону проведення антитерористичної операції виконував завдання з розмінування та знищення боєприпасів.
У 2018 році звільнився зі служби у зв’язку із завершенням контракту почав працювати водієм на ПАТ «Подільський цемент».
Отримавши два гектари землі від держави, почав здавати її в оренду, та все частіше замислювався над тим, щоб самостійно обробляти власну ділянку.
Потрапивши на ярмарок вакансій від проєкту «Розбудова моделей реінтеграції ветеранів в агросектор», що реалізовує компанія AgriAnalytica за підтримки американського народу в межах Програми АГРО, став його учасником.
Однією з потреб ветерана було дострокове розірвання договору оренди з фермерами, що обробляють його земельну ділянку.
Юристка Адріана Мартинів проконсультувала пана Богдана з приводу того, як правильно сповістити орендаря про дострокове розірвання договору. Протягом трьох місяців відбувалася комунікація консультанти проєкту з орендарем, і врешті вдалося домовитися про дострокове припинення договору. І якщо першопочатково договір мав бути завершеним 9 грудня 2026 року, у результаті домовленостей уже з січня 2026 року землю повертають у володіння власнику. Тож уже з наступного року Богдан Матияш зможе розпочати власну справу й самостійно засаджувати 2 на землі. Що і планує зробити.
«У мене був договір оренди на десять років. Тепер же я хочу самостійно обробляти ці два гектари. Ми дали орендарям «сигнал», що ми не бажаємо з ними продовжувати договір оренди, вони дали нам відповідь, не заперечують», — розповідає ветеран.
Богдан Матияш додає, що йому подобається сільське господарство, тому й хоче спробувати себе у цій сфері. Хоча великого досвіду не має, каже, що швидко вчиться. Має у кого й переймати знання — його рідний дядько також займається сільським господарством, як і побратими, тож радитися в разі потреби, є з ким.
Сам же ветеран уже засаджує іншу, меншу ділянку біля свого дому — вирощує пшеницю і сою, якими годує власну худобу.
У майбутньому для продажу також планує вирощувати саме ці культури — вважає, що вони мають попит, тож з продажем урожаю проблем не буде. Окрім того, за його словами, сою легше вирощувати, ніж багато інших культур.
Щоб мати змогу обробляти ділянку, прагне мати власну техніку, адже наймати її — дуже дорого.
«Краще мати свою техніку. Своє — це своє. Не мусиш чекати своєї черги, коли оброблять твою землю. Сам обираєш, коли тобі працювати. У будь-який час завів свою техніку — і працюєш», — каже Богдан Матияш.
Для отримання фінансування планує стати учасником грантових проєктів, як тільки договір оренди буде завершено. Уже отримав консультації з приводу наявних грантових програм і планує у новому році подати заявку для участі у грантовій програмі від Українського ветеранського фонду. Якщо отримає фінансування й придбає техніку, оброблятиме не лише свою ділянку — допомагатиме також односельчанам.
А поки не сидить на місці. Закінчив навчання на отримання водійського посвідчення категорії B1 і А2, незабаром має скласти іспит і отримає право на керування комбайном і трактором. Завдяки цьому й зможе самостійно обробляти ділянку. Частину навчання йому оплачує Червоний Хрест. Фахівці проєкту «Розбудова моделей реінтеграції ветеранів в агросектор» допомогли Богдану Матияшу знайти грантову програму від Червоного Хреста, і хоч у ній він не переміг, його занесли у списки тих, хто потребує фінансування, а згодом запропонували оплатити навчання на отримання водійського посвідчення.
Окрім цього, ветеран заочно здобуває вищу освіту за спеціальністю «Інженер експлуатації сільськогосподарських машин» у Подільському державному аграрно-технічному університеті, тож у майбутньому хоче займатися саме сільським господарством, поєднуючи роботу в наймі й власну справу. Каже, що зважаючи на кількість землі, що має у власності, це цілком реально.
«Мені подобається працювати на землі. А ще власна справа — це додатковий прибуток. Впевнений, що все «піде» добре — старатимуся для цього», — підсумовує ветеран.
Читайте також:
«Це своєрідна терапія»: ветеран вирощує на Житомирщині найдорожчу спецію у світі
